Як правильно зробити колодязь власними руками: поради фахівців, тонкощі пристрою

Як правильно зробити колодязь власними руками

Земельна ділянка без джерела водопостачання в наш час (з бойлерами, пральними і посудомийними машинами) важко уявити, адже організація поливу і забезпечення водою заміського будинку вкрай необхідна річ. Це може бути централізована магістраль або вода з колодязя. Також спостерігається поширена тенденція облаштування колодязів і на ділянках з централізованим водопостачанням. Чому? Тому що багато людей впевнені, що «своя» колодязна вода смачніша і свіже. Можна спорудити колодязь своїми руками, не вдаючись до допомоги найнятих фахівців; це справа не дуже складне, але все ж вимагає знань, кмітливості та навички.

зміст

• Переваги власного колодязя
• Пошук води
• Народний спосіб визначення водоносного горизонту
• Вибір місця для колодязя Трубчастий або шахтний?
• Техніка безпеки – обов’язково!
• Матеріали для риття колодязя
• Копання колодязя: послідовність робіт
•  Захист колодязя від забруднень
• Пливун в колодязної шахті
• Експлуатація та догляд
• Оформлення колодязя власними руками
• Декоративний колодязь як ландшафтне прикраса

Переваги власного колодязя

Як вже було сказано, вода з своєї криниці смачніше, але це не єдина перевага. Це своєрідний страхувальний фонд, адже загальна система не може гарантувати відсутність поломок і наступних перебоїв в подачі води. До того ж, число споживачів зростає і не поодинокі випадки, коли централізоване водопостачання не справляється з посиленими навантаженнями. А якщо міський водопровід на ділянці відсутня зовсім, а відкриту водойму далеко, то колодязь стає єдиним і безцінним джерелом води.

Пошук води

Копка колодязів власними руками в самому привабливому і доцільному місці починається з пошуку води, тобто, перш за все, необхідно зафіксувати наявність підземних водних ресурсів, а також визначитися з глибиною залягання водоносного шару.

Не менш важливі якісні та кількісні їх характеристики і породи, що відокремлюють водоносний шар від поверхні. Під водоносних шаром залягає порода, яка (дивовижний факт) не пропускає воду, але і не віддає її. Основними джерелами підземних вод вважаються атмосферні опади, а також відфільтрована вода з відкритих джерел (озера, річки).

Підземні води бувають трьох основних видів:

– верховодка – залягає неглибоко від поверхні. Вона погано очищена, тому в водопостачанні її не можна використовувати. З цієї причини при будівництві колодязів такий шар потрібно ізолювати від просочування в колодязні шахти. Подібний тип підземних вод характеризується малими обсягами і залежить від ступеня атмосферних опадів;

– грунтові – найближчий водоносний горизонт з незмінними запасами. Рівень такого типу грунтових вод в колодязі встановлюється на одному рівні з водоносної породою. У природному середовищі такі води представлені джерелами – це прохолодна, кристально чиста вода з приємним смаком;

– вода артезіанська – залягає на значній глибині і здавлюється двома водотривкими шарами. При проходці через цей пласт вода виливається під своїм тиском, найчастіше фонтаном.

Народний спосіб визначення водоносного горизонту

Наука гідрогеологія визнає один достовірний спосіб визначення глибини залягання водоносного горизонту – буріння розвідувальних свердловин. Але метод цей досить дорогий і для присадибних ділянок він використовується нечасто. А адже розвідку потрібно провести, особливо, якщо немає ніяких орієнтирів на прилеглих ділянках.

Популярний і економічний метод – біолокація, вона полягає в унікальній здатності людини реагувати на біополя за допомогою примітивних пристосувань – металевих рамок. Від амплітуди обертання такої рамки і залежить глибина залягання водних ресурсів. Точна глибина при цьому не визначається, але оптимальне місце розташування майбутнього колодязя буде знайдено. Хоча, надійність подібної методики гідрогеологами ставиться під сумнів.

Найякісніший і перевірений часом метод – збір інформації про фактичні відносинах шарах в окрузі. При цьому необхідно цікавитися висотою колодязного стовпа, глибиною і швидкістю заповнення водних джерел.

Вибір місця для колодязя

Перше, на що варто звернути увагу – віддаленість від точок споживання (будинок). Але це не один-єдиний фактор, що впливає на вибір місця розташування колодязя. Потрібно проаналізувати такі моменти:

– риття колодязів власними руками не можна проводити поблизу джерел грунтового забруднення: гнойові і компостні купи, район зливу стічних вод і т.п .;

– якщо ділянка з нахилом, то копати колодязну шахту слід вище, ніж джерело забруднення;

– гідрогеологічний характер місцевості – в болотистих місцях вода не завжди придатна для пиття через високу ймовірність попадання в неї трясовину відкладень.

Мінімальна відстань від найближчого джерела забруднення має становити 25 м до колодязя, спроби копання колодязної шахти на схилах ярів, балок і на березі річки приносять користі, тому що ґрунтові води будуть дренованих.

Також важливий і той факт, що будівництво колодязя власними руками настійно рекомендується проводити взимку / восени. Сезонні коливання рівня грунтових вод можуть становити 1-2 метри, а в осінній і зимовий час вони мають найнижчу оцінку. При ігноруванні таких рекомендацій і будівництві колодязя, наприклад, в квітні, можна взимку залишитися без води.

Наступний етап – вибір типу колодязя: шахтний або трубчастий, а також вибір приводу для подачі – насосний або ручний. Але, перш ніж приступити до безпосередніх земляних робіт, потрібно також отримати всі необхідні дозволи.

Трубчастий або шахтний?

Головна відмінність між такими типами колодязів – спосіб їх створення. Шахтні колодязі відкопувати лопатою, а трубчасті пробиваються. Такий вибір залежить від декількох причин. При глибокому заляганні водоносного пласта шахтний колодязь доведеться копати дуже довго. Але, крім цього параметра має значення ще й число каменів між поверхнею і водоносним горизонтом. Якщо інструмент саморобний, то пробитися крізь тверду породу буде досить важко, тоді, більш оптимальний варіант – шахтний тип.

Техніка безпеки – обов’язково!

Копання колодязя власними руками в обов’язковому порядку повинно проводитися з урахуванням техніки безпеки. Це питання є найважливішою, оскільки статистика свідчить, що нещасні випадки під час проведення таких робіт не поодинокі.

Основні вимоги до дотримання безпеки робіт:

– вільний майданчик: в радіусі 2-3 м від колодязної шахти;

– огорожу горловини шахти бар’єром з дощок, які поставлені на ребро;

– кожен раз перед початком робіт необхідно перевіряти міцність каната, що піднімає цебер, завантажену грунтом;

– на глибині більше шести метрів потрібно використовувати страхувальний фал;

– механічні підйомники в обов’язковому порядку повинні бути обладнані механізмом самоторможения;

– щоденна перевірка справності підйомних пристосувань;

– оповіщення працівника в забої про спуск чого-небудь;

– періодичні перевірки якості повітря в колодязної шахті з використанням свічки, що горить. При необхідності потрібно шахту провентилювати (парасолькою або пилососом).

Матеріали для риття колодязя

Зазвичай колодязь облаштовується кільцями висотою 0,8 м, діаметром 1 м, з пазами. Є кільця і ​​побільше, але вони застосовуються дуже рідко. Можна зробити кільця для колодязя власними руками, оскільки матеріали для їх виготовлення доступні, та й робота з бетоном не потребує високого професіоналізму. Але все ж основи технології з приготування бетону потрібно знати і неухильно дотримуватися пропорції складових «інгредієнтів», використовувати для армування сталевий дріт і стрижні, а також попередньо спорудити опалубку з двох циліндричних поверхонь.

Також шахтний колодязь можна зробити зі зрубу, однак термін експлуатації такого колодязя значно знижується, з каменю та цегли – витратний і незручний матеріал.

Якщо грунтові води залягають глибоко, то використовується для будівництва колодязя металева труба або пластикова, але за умови невеликої глибини. При використанні насоса додатково на дно потрібно встановити фільтр.

Копання колодязя: послідовність робіт

Безпосереднім риттям колодязя займається одна людина, а решта працюють на поверхні: піднімають обраний грунт і відвозять його в сторону.

Отже, як викопати колодязь власними руками? Процес такий: копається яма, потім в неї вкладається перше кільце. Грунт з-під нього вибирається, а далі в міру заглиблення проводиться монтаж наступного бетонного кільця. Подібним чином нарощується вся колона шахти, вона ковзає вниз по мірі вибірки грунту під нижнім кільцем.

Прекрасний варіант, коли працівників буде троє. Тоді робота розподіляється за таким принципом: перший трудиться в забої з ломом і лопатою. Він копає грунт і вивертає ломиком, що зустрічаються на шляху, камені. Камінь обв’язується мотузками і витягується з колодязя.

На гирлі криниці стоїть інший працівник, завдання якого піднімати відро за допомогою ворота на дерев’яних козлах. Також він виносить вироблену породу в передбачене для цієї мети місце. Третя людина в цей час відпочиває і чекає перезміни. Процес ведеться інтенсивно, при цьому робочі часто сменівают один одного.

На глибині трьох метрів температура повітря в шахті колодязя не перевищує 10-ти градусів, вологість висока, та й повітря в колодязі самостійно не вентилюється. Поправити ситуацію можна за допомогою парасольки. Його потрібно, у відкритому стані, зрозуміло, опускати і піднімати з колодязя. Мікроклімат після таких процедур трохи поліпшується, значить, і активність працівника приходить в норму.

Нарощування колодязя відбувається до рівня водоносного горизонту. Його наближення стає помітним по зниженню на кілька градусів температури повітря, а на стінках шахти утворюються міні-джерельця. Цей етап найвідповідальніший і складний в тому числі, тому до нього потрібно заздалегідь підготуватися і гарненько відпочити, оскільки копка в водоносом є каторжною роботою.

Після відпочинку починається активна праця, необхідно прискореними темпами виймати грунт з водою, адже від цього процесу залежить дебет колодязя. Тому необхідно попотіти і без перерви викопати 3-4 метра.

Важливо: хорошим помічником в цій справі може стати грязьовий насос.

Дно колодязної шахти вистилається гравієм, який буде виконувати функції фільтра (товщиною 15-30 см). Зазор між тунелем і шахтної колоною засипається гравієм, останнім бетонне кільце в землю не заглиблюється.

Захист колодязя від забруднень

Як зробити колодязь своїми руками і захистити його від верховодки і зовнішніх чинників забруднення? Заповнення стику між кільцями лляним канатиком, а також цементування рекомендується застосовувати для захисту шахти від попадання верховодки. А зовнішня поверхню шахти покривається гідроізолюючим матеріалом (споруджується глиняний замок).

Важливо: глиняний замок – надійний захист від зовнішніх забруднюючих факторів: талих весняних і дощових вод та інших забруднень.

Після заповнення колодязя водою слід викачувати її насосом до отримання якісної та кришталево чистої води.

Пливун в колодязної шахті

Випадки потрапляння на пливун не поодинокі. Його можна пройти виключно при вдалому збігу обставин – низька швидкість руху грунтів і невелика потужність припливу води. Але наявність плавуна це ще і незаперечний плюс – відмінний, постійний приплив води.

Важливо: коли копка колодязя відбувається в пливуни, то обов’язково потрібно використовувати замковий тип з’єднання кілець, тобто вони повинні щільно сідати в канавки.

На дно пливуна встановлюється дерев’яний щит з твердої породи дерева. Він обертається металевою сіткою з галун способом плетіння. Ці дії захищають колодязь від замулювання і просочування піску.

Експлуатація та догляд

Будь-колодязь повинен відповідати санітарним вимогам. Для обмеження доступу тварин слід спорудити навколо колодязя огорожу. А також колодязь повинен бути оснащений кришкою, яка буде його захищати від попадання комах, листя, атмосферних опадів.

Протягом року колодязь потрібно оглядати із застосуванням потужного джерела світла. Якщо там виявлені сторонні предмети, то їх необхідно витягти.

Що стосується водозабору, то він повинен бути регулярним для поновлення води. Якщо взимку колодязь не функціонував, то навесні рекомендується воду в колодязі оновити кілька разів.

Оформлення колодязя власними руками

Облаштування колодязя закінчується оформленням навісу, на якому встановлюється воріт з дерева з металевою ручкою. Потім до коміра кріпиться трос або міцний шнур. А для кріплення відра використовується відрізок ланцюга, який сприяє зануренню відра в воду.

Вершину навісу можна оформити у вигляді своєрідного будиночка, наприклад, з відкидною дверцятами, двосхилим дахом. Верхнє кільце можна декорувати облицювальною цеглою або каменем. Це вже вийде не простий колодязь, а з декоративними елементами.

Декоративний колодязь як ландшафтне прикраса

Основним матеріалом для виготовлення декоративного колодязя є дерев’яні колоди. Даний матеріал асоціюється з чистотою, затишком дерев’яних теремів в російських традиціях домобудівництва. Колодязь декоративний власними руками – відмінне рішення для додання ділянці простого і неординарного виду. Якщо звичайний колодязь не потрібен, то чому б не побудувати таке чудове і оригінальне спорудження. Подібний колодязь виконує роль декоративного елемента і радує око гостей та господарів ділянки. Він являє собою досить привабливе спорудження зі зрубом, відром і кришкою, все як у справжнього, тільки без шахти з водою.

Бувають випадки, що подібні декоративні колодязі приховують каналізаційні люки, а найчастіше вони використовуються в якості садового декору. Плюс до всього, в їх зрубі можна посадити квіти.

Чистий і смачна вода в колодязі, красиво оформлена наземна частина і, головне, праця власними руками – прекрасне поєднання. І, правда, витративши стільки сил на будівництво колодязя, потрібно подбати і про його гідному і привабливий зовнішній вигляд. Тоді він буде виконувати не тільки пряме призначення, а й буде виглядати красиво.