Внутрішня каналізація – правила організації, специфіка

Внутрішня каналізація

З давніх-давен людство стикається з проблемою очищення стічних вод. Історія каналізаційних споруд починається з Давнього Риму. Саме тут з’явилася перша внутрішня каналізація, призначена для відводу продуктів людської життєдіяльності. Ці резервуари, дуже нагадували сучасні септики, доводилося періодично вичищати. Вагома відмінність – сучасні ємності повністю герметичні і перешкоджають забрудненню підземних вод і грунту шкідливими речовинами.

Давньоримська каналізація, клоака, відрізнялася інженерної складністю. При її зведенні враховувався рельєф місцевості, а для підйому стоків на піднесення застосовувалися своєрідні насосні станції. Ширина клоаки доходила до семи метрів, що змушувало працівників, які обслуговували її, переміщатися по ній в човні. Уже пізніше каналізація з’явилася у всіх інших країнах світу.

зміст

• Сучасна каналізаційна система
• Що потрібно для монтажу каналізації
• Монтаж внутрішньої каналізації

• установка стояків
• Монтаж відвідних ліній

Сучасна каналізаційна система

У сучасному світі проблему очищення стоків допомагає вирішити установка системи очисних споруд – локальної каналізації, що складається з септиків і фільтраційної майданчика. Системи очищення останнього покоління дозволяють не тільки очистити стоки до покладеного рівня, а й надати отриманої воді ряд корисних властивостей. Згодом її можна використовувати для поливу, миття доріжок на заміській ділянці і інших технічних цілей.

Згідно СНиП каналізація – внутрішні мережі пристроїв і трубопроводів, що відповідають за відведення стоків від приладів санітарно-технічного використання та іншого технологічного обладнання.

Каналізація внутрішня призначена для відводу стоків, що утворилися в процесі життєдіяльності людини, іншими словами, його санітарно-гігієнічної та господарсько-побутової діяльності. У більшості випадків це самопливна система, тобто система, в якій рух рідин відбувається вод впливом сили тяжіння. До того ж вона не вимагає використання додаткової енергії. Для усунення неприємного запаху система забезпечується гідравлічним затвором – сифоном.

Порада: до внутрішньої каналізації повинен забезпечуватися вільний доступ повітря.

Будь-яка внутрішня каналізація в приватному будинку складається з наступних обов’язкових елементів:

• ємність для прийому стічних вод;
• установка для перекачування або очищення стоків;
• трубопроводи;
• колектори;
• стояки;
• відвідні лінії.

У тих заміських будинках, де санвузол знаходиться на відчутному відстані від стояка, монтаж внутрішньої каналізації самопливного типу не завжди можливий. У таких випадках краще застосовувати систему, що складається з насоса, спеціальної ємності, вимикача і насоса, за допомогою якої і здійснюється відведення стічних вод за спеціальною трубі.

Що потрібно для монтажу каналізації

Спочатку слід подбати, щоб труби і фітинги для внутрішньої каналізації були придбані в достатній кількості. Варто купити необхідні зворотні фільтри і повітряний фільтр (якщо він потрібен по проекту).

Що знадобиться при монтажі:

• ножовка по металу;
• болгарка зі спеціальним диском, розрахованим на різку труб;
• труба діаметром 50 мм для відводу стоків від сантехнічних та побутових приладів;
• труба діаметром 110 мм для відводу стоків від біде і унітазів;
• труба діаметром 110 мм для стояка.

Порада: всі відвідні труби встановлюються з певним ухилом. Для труб діаметром 50 мм – мінімальний ухил 0,025, нормальний – 0,035. Для труб діаметром 110 мм – мінімальний ухил 0,012, нормальний – 0,02.

Монтаж внутрішньої каналізації

Монтаж каналізації – це ретельний і досить довгий процес, що вимагає дотримання певної послідовності, ретельності і акуратності. Від грамотних дій залежить працездатність системи в подальшому і якість її використання. Звичайно, для отримання дійсно гарного результату найкраще звернутися до професіоналів, але внутрішня каналізація власними руками – таке теж можливо.

Перед початком робіт слід обов’язково ознайомитися з СНиП: Внутрішній трубопровід і каналізація.

Монтаж і подальша експлуатація системи вимагає повного дотримання цих правил. Внутрішня каналізація повинна встановлюватися відповідно до затвердженого проекту.

Порада: Якщо проект складений самостійно, обов’язково покажіть його фахівцеві, щоб в подальшому не виникло ніяких проблем. Якщо проект схвалений або, що ще краще, складений спеціально навченим співробітником, то можна сміливо купувати весь необхідний матеріал.

установка стояків

Монтаж внутрішньої каналізації слід починати з установки стояків. Спочатку робимо розмітку згідно заздалегідь розробленого плану і потім приступаємо до установки трубопроводу. Встановлюючи стояк, намагайтеся повністю дотримати його положення по вертикалі і уникнути перекосів і переломів в місцях стикування труб. Трубопровід потрібно проводити, укладаючи труби розтрубами вгору, починаючи від підвального приміщення, одночасно влаштовуючи ревізії.

Що таке ревізія? Це фітінг (трійник), що забезпечує вільний доступ до тих місць трубопроводу, в яких можлива поява затору. Як правило, ревізія встановлюється в кожному місці, де трубопровід утворює кут, на початку кожного стояка в приміщенні і в кінці внутрішньої каналізації.

При довгому лінійному трубопроводі фітинги перебувати на відстані не більше 30 метрів один від одного. Якщо стояк планується зробити зашитим, то при установці ревізії слід подбати про оглядовому люку, призначеному для обслуговування трубопроводу.

Кожен каналізаційний стояк обов’язково закінчується вентиляцією, що виходить на провітрюваних горище або на дах будинку в вигляді індивідуального вентиляційного каналу. З метою безпеки категорично забороняється виводити вентиляційну частина каналізаційної системи в димохідну мережу будівлі. Одночасно зі стояками монтуються горизонтальні відвідні лінії на всіх поверхах будівлі.

Важливо: категорично не допускається розташування розтрубів в місцях проходу через різні будівельні конструкції, наприклад, перекриття.

Монтаж відвідних ліній

Після монтажу стояків здійснюється підключення до них відвідних ліній від унітазів, ванн та іншого санітарно-гігієнічного устаткування. Для цього застосовуються чавунні чи пластикові труби для внутрішньої каналізації, при цьому їх діаметр повинен повністю збігатися з діаметром виходів санітарних пристроїв.

Порада: довжина відвідної труби повинна бути менше десяти метрів, а кут нахилу повинен бути таким, щоб не ускладнювати вільний рух стоків до стояку. При цьому розтруби встановлюються проти течії стічних вод.

При установці каналізаційних трубопроводів механічна обробка патрубків і труб проводиться ручними ножівками по металу або мелкозубнимі по дереву. Розпил проводиться перпендикулярно осьового перерізу труби. Задирки, що утворилися при розпилюванні, обов’язково потрібно видалити і оформити фаску крупноячеистой напилком. А ось фітинги та повороти категорично забороняється різати і обробляти. При необхідності всі елементи каналізації обробляються спеціальними мастилами або мильним розчином, застосування машинного масла і його аналогів категорично заборонено.

Якщо монтаж внутрішньої каналізаційної системи буде проведено з урахуванням СНиП та всіх правил монтажу, то вам вдасться домогтися його довготривалої експлуатації без зайвого шуму, частих засмічень, що призводять до виснажливим прочищення, заміни деформованих труб і інших неприємностей.