Каркасна лазня власними руками: оперативне зведення відмінною споруди

Каркасна лазня власними руками

Хочеться попаритися в лазні, а немає грошей на будівництво конструкції з цегли і колод? Тоді чудово підійде лазня каркасна власними руками. Для її спорудження не потрібні дорогі матеріали і грамотні креслення. Такий варіант на сьогоднішній день є самим вигідним в плані витрати грошей і часу. А користь очевидна: економія матеріалу в два рази і швидке зведення.

зміст

• Перелік достоїнств і недоліків
• Пароізоляція – захист конструкції
• Теплоізоляція – мінімум теплових втрат
• Вибір деревини – актуальний момент
• Етапи будівництва каркасної лазні

• Фундамент для каркасної споруди
• Пристрій нижньої обв’язки
• Послідовність зведення стін
• Покрівля – наступний крок
• Оздоблення – завершальний процес

Перелік достоїнств і недоліків

Каркасні лазні мають важливу перевагу – стіни не піддаються усадці, а при використанні якісного сучасного утеплювача будова виходить вельми легким.

Висока швидкість споруди, причому технологія специфічна: можна одночасно обробляти лазню зовні і зсередини. Каркас збирається кілька днів, а оздоблювальні роботи і установка обігрівального обладнання займає пару тижнів.

Баня каркасно щитова – унікальний вид лазень, вона надійна, довговічна і дуже популярна в Канаді, США. Термін її служби менше, ніж цегляної конструкції, але чудово побудоване каркасний будинок коштує більше 100 років. Ця цифра підтверджена фактом, що в Європі є споруди, зведені 2 століття назад.

Істотний плюс – безліч варіантів зовнішньої і внутрішньої обробки. Наприклад, зовні це може бути сайдинг, плитка, звичайна дошка і навіть штукатурка.

Специфіка процесів дозволяє заховати все устаткування в стіну: елементи автоматики, труби.

І, звичайно, вартість проекту каркасної лазні набагато нижче аналогічних цегляних і дерев’яних лазень.

Поряд з перевагами є і один недолік – вологість. Вона проникає під час дощів і снігопадів в щілини конструкції і може накопичуватися всередині каркаса. Але знаючи нюанси і тонкощі будівельних процесів, можна ухилитися від таких небажаних явищ.

Пароізоляція – захист конструкції

Чи можна уникнути появи конденсату? І як побудувати каркасну лазню, яка буде використовуватися в зимовий час? Безсумнівно, волога приносить багато шкоди загальному стану конструкції, для того щоб зберегти первісний стан лазні, необхідно потурбуватись про пароізоляції. Для цієї мети прекрасно підійде пергамін і спеціальні пароізоляційні плівки. Дані матеріали укладаються між утеплювачем і внутрішньою обшивкою приміщення.

Важливо: руберойд як пароізоляційний матеріалу застосовувати небажано, тому що при нагріванні він виділяє специфічний запах.

Теплоізоляція – мінімум теплових втрат

Каркасна лазня вимагає хорошої теплоізоляції, щоб забезпечити герметичність і звести до мінімальних показників втрати тепла. Такі лазні мають низьку теплопровідність, тому правильна організація парної вкрай необхідна.

Важливо: герметичність не повинна перешкоджати нормальному повітрообміну.

Найчастіше лазні утеплюються мінеральною ватою або скловолокном, оскільки ці матеріали мають гарну теплопровідність і вважаються найкращими.

Вибір деревини – актуальний момент

Каркасна лазня на дачі обов’язково повинна бути побудована з просушеної деревини, наприклад, осики, модрини, липи. Ці породи мають низькі показники теплопровідності і довгий час зберігають первозданну форму будови. При зведенні стін використовуються дошки (товщина – 2-3 см), для зовнішньої обшивки можна взяти дошки з сосни і модрини, а для внутрішньої вибрати інший варіант породи.

Важливо: при внутрішній обшивці дошки розташовуються вертикально.

Етапи будівництва каркасної лазні

Перш ніж приступити до будівництва і створення проекту, потрібно проаналізувати такі деталі:

• розташування майбутньої лазні: буде це окреме приміщення або продовження будівлі;
• вибір ділянки під будівництво;
• визначення виду грунту на ділянці;

Після цього можна проектувати каркасну лазню, тобто визначити місце розташування печі, димаря, веранди, вентиляції та вибрати вид покрівлі. Багато людей бажають мати хороші каркасні лазні – проекти є важливою складовою, оскільки чим більше деталей буде спроектовано, тим легше надалі просуватиметься будівництво конструкції.

Важливо: коли такі умовиводи викликають труднощі, краще звернутися за допомогою до фахівців або в будівельну компанію.

Фундамент для каркасної споруди

Оскільки каркасна конструкція легка, то фундамент можна виготовляти по самій спрощеною схемою. Самий підходящий варіант – стовпчастий фундамент з азбестоцементних труб, які заливаються бетоном.

Суть роботи полягає в наступному:

• придбання чотириметрові азбестоцементних труб (діаметр 100 мм);
• за допомогою бензобур буряться свердловини – глибина 1,5 м, діаметр 200 мм;
• труби розрізають на рівні половинки і вставляються в пробурені заздалегідь свердловини. Потім навколо них засипається пісок, пізніше він ретельно утрамбовується.

Важливо: розчин для заливки складається з таких компонентів: цемент, просіяний пісок, дрібний щебінь, вода.

• отриманою сумішшю заповнюються встановлені труби.

Пристрій нижньої обв’язки

Зазвичай вона робиться з декількох обрізних дощок, які збиваються між собою (перетин 150×50 мм). Після закінчення цієї роботи в обв’язку врізаються лаги, виготовлені з дощок. Вони призначені для настилання підлоги.

При цьому не варто забувати про ретельну гідроізоляції даної частини споруди. Для цього під обв’язку і статеві лаги підкладаються відрізки руберойду. Щоб надати конструкції додаткову міцність, лаги і обв’язка закріплюються на фундаментних трубах за допомогою заздалегідь замурованих металевих пластин.

Потім утворилася конструкцію слід обробити спеціальним розчином (кілька разів): забезпечується якісний захист деревини від комах і гниття.

Послідовність зведення стін

Перед цим етапом матеріал повинен відлежатися і добре просохнути. Потім згідно з проектом потрібно підготувати з таких же дощок каркасні стійки і деталі кроквяної конструкції для даху.

Потім розмічається місце установки каркасних стійок і потім вже можна починати остаточну збірку каркаса. Монтаж проходить в такому порядку:

• установка двох кутових стійок і декількох проміжних;
• від одного обраного кута каркас обшивається орієнтовано-стружкових плит (вони виставляються відповідно до рівня і шурупами закріплюються на каркасі);
• установка ще кількох стійок, які обшиваються аналогічно.

Таким способом, тобто шляхом послідовного додавання стійок і кріплення до них плит ОСП і здійснюється складання цілісної конструкції. Звичайно, при цьому потрібно враховувати прорізи вікон і дверей.

Покрівля – наступний крок

При будівництві каркасної лазні все кроквяні конструкції збираються безпосередньо на землі, згідно з єдиним шаблоном. Вони по черзі піднімаються на дах, кожна розміщується над своєю стійкою.

Важливо: перед установкою останньої ферми потрібно по ній провести розмітку – позначити форму листів ОСП. Ними буде обшивати фронтон.

Для більшої практичності в проведенні складальних робіт бажано настелити на балки своєрідні тимчасові перекриття. Для цієї мети підійдуть звичайні дошки.

Найкраще буде функціонувати покрівля вентильована. У простір між кроквами і контрбрусом укладається спеціальна плівка, а лати набивається прямо на брус. Як матеріал оптимально підійде ондулін.

Коли покрівельні роботи закінчені і фронтони закриті (заздалегідь підготовленими листами), залишається встановити віконні та дверні блоки в передбачені отвори.

Оздоблення – завершальний процес

Будівництво каркасної лазні – це не просто створення надійної і міцної конструкції, а ще й проведення оздоблювальних робіт. Зовні вона обшивається сосновими або ялиновими дошками. Вони кріпляться в горизонтальному положенні, оскільки такий метод забезпечує додаткову жорсткість і стійкість лазні. Також часто застосовуються і інші варіанти з’єднань, наприклад, розміщення дощок встик. Тоді під обшивку укладається шар гідроізоляції, а простір заповнюється теплоізоляційним матеріалом.

Що стосується внутрішньої обшивки, то вона є гарантом захисту від впливу навколишнього середовища. Чернової стеля виготовляється з тих же листів ОСП, які закріплюються на балках перекриттів знизу.

Важливо: для утеплення укладається три шари утеплювача.

У зоні, де передбачається парна, в простінки укладається екранна фольга, а інші стіни закриваються пергаміном.

Після цього до лагам прибиваються дошки, перевернуті на лицьову сторону (можна взяти ті, що використовувалися як ліси). У парильні зазвичай встановлюється піч кам’янка, а з боку передбанника – нагрівальний котел.

Про правила пожежної безпеки не варто забувати, тому частина стіни, яка відгороджує парилку від приміщення для відпочинку, викладають з будівельної цегли.

Як вже було сказано, споруда каркасного типу дуже зручна в плані обробки, можна проводити роботи відразу всередині і зовні. З цієї причини, якщо є вимушені перерви, можна готувати каркаси перегородок, оббивати їх блокхаузом або вагонкою з натуральної деревини. Так час даром не пропаде, а буде проведено з користю.

Важливо: бажано для більшої зручності обладнати стелю люком зі сходами.

У парильні рівень стелі можна опустити до показника 2,1 м, це дасть можливість провести додаткове утеплення і оббити його «щиро» липової вагонкою. З цього ж матеріалу рекомендується виготовлення полиць.

Каркасні лазні власними руками – незаперечна перевага: економія, швидкість зведення і красива споруда. У них можна цілий рік паритися і милуватися стінами, створеними власними зусиллями.