Як покласти кахель у ванній: детальний інструктаж для початківців обробників

Як покласти кахель у ванній

як покласти кахель у ванній – таке питання цікавить багатьох людей, які вирішують внести новизну і нотки сучасності в дане приміщення, зробивши нормальний ремонт. Безсумнівно, це чудовий облицювальний матеріал, що володіє довговічністю, хорошою міцністю, стійкістю до перепадів температури. А ще він зовні привабливий і в догляді надзвичайно простий. Тому в статті будуть описані покрокові технології, щоб все вийшло якісно.

зміст

• Зберемо інструменти та матеріали
• Проведемо підготовчі роботи

• Підготовка підстави під плитку
• Розмітка – гарантія естетики
• Вибір розкладки, основні правила

Укладання кахлю на стіни

Як клеїти кахель на підлозі

Технологія затирання швів

Зберемо інструменти та матеріали

Процес укладання кахлю насправді нескладний, тут не потрібні спеціалізовані знання, досить терпіння і бажання зробити все самостійно. При цьому будуть зекономлені гроші, які краще витратити на більш дорогий кахель і сантехніку. Звичайно, кладка кахлю у ванній починається з визначення дизайну і вибору плитки – однотонна плитка, мозаїка, облаштування малюнків.

Потім необхідно визначитися з квадратурою: для цього вираховується площа стін, підлоги, додається 5% на бій і обрізки. Але це ще не все, знадобляться наступні матеріали:

• достатню кількість кахельного клею;
• рідка гідроізоляція (в разі, якщо стіни не вологостійкі);
• затирка для швів;
• хрестики;
• ганчірочка, губка.

Не слід забувати і про інструменти:

• олівець;
• рулетка і рівень;
• зубчастий і гумовий шпатель;
• металевий профіль;
• дриль (набір побідитових свердел, насадка-віночок);
• болгарка і плиткоріз;
• відро, киянка.

Проведемо підготовчі роботи

Підготовка підстави під плитку

Укладання кахлю у ванній неможлива без проведення «брудних» робіт. Спочатку всі меблі і сантехніка демонтується і виноситься з ванної кімнати. Це робиться з метою збереження цінностей і для отримання оперативного простору, адже так працювати набагато зручніше. Також потрібно відбити зі стін і підлоги старий кахель, намагаючись не пошкодити основу.

Важливо: проводити такий процес слід акуратно, щоб не посилювати подальше вирівнювання поверхонь.

Наступний важливий етап – безпосереднє вирівнювання. Це пов’язано з тим, що ідеальний результат укладання обумовлюється рівністю основи. Стіни перевіряються правилом на предмет наявності «завалених» кутів і ям. Виявлені дефекти ретельно закладаються: для істотних ям використовується цементний розчин, для дрібних – стартова шпаклівка.

Важливо: на стіни бажано нанести невеликі борозни, така хитрість забезпечить краще вкладання кахлю.

Що стосується статі, то для вирівнювання значних нерівностей (більше 2,5 см) необхідно використовувати цементно-піщану стяжку. Перш ніж почати укладання плитки, потрібно виконати гідроізоляцію, тобто промазати поверхню спеціальним розчином.

Ну і заключний етап – винесення сміття і прибирання приміщення.

Розмітка – гарантія естетики

«Відбиття» першого ряду – також важливий процес, в ході якого потрібно вивести рівень по всьому приміщенню. За допомогою водяного рівня в кожному кутку фіксується «нуль», а потім розраховується кількість плиток для горизонтальних і вертикальних рядів. Проаналізувавши розрахунки, стає зрозуміло, звідки слід починати укладання плитки, і в якому куті буде перебувати «обрізаний» ряд.

Правильна розмітка дає можливість визначитися з плануванням декору: наскільки часто, в якому порядку буде розміщений кахель з малюнком. Варіантів може бути багато, наприклад, до класичного відноситься шаховий порядок, або в горизонтальному ряду декор встановлюється через рівні проміжки.

Якщо розрахунки вже проведені, то потрібно приступати до відбиття першого ряду (перший він тільки в буквальному сенсі). Від статі, на відстані, рівному висоті плитки, монтується металевий профіль (можна застосувати і дерев’яний брусок – головне, щоб він був ідеально рівним). Така підпора дасть можливість чітко встановити рівень першого ряду, а також не дасть плитці «сповзати» поки не застигне розчин. Після установки можна вже приступати до безпосередньої кладці.

Що стосується клею, то потрібно використовувати тільки спеціалізований плитковий і при приготуванні строго дотримуватися пропорції. Клей повинен мати хорошу консистенцію: чи не густий, але і не дуже рідкий.

Вибір розкладки, основні правила

Кахельна плитка може стикуватися між собою на основі трьох базових варіантів:

• прямий шов – стик в стик;
• в розбіг – цегляна кладка;
• під кутом, по діагоналі, ромб – виключно при укладанні квадратного кахлю.

Кожна стикування має недоліки і переваги. Наприклад, якщо говорити про пряме шві, то він суворий, презентабельний, але нуднуватий.

Цегляна кладка простувата, але дуже зручна в роботі. Ромбик можна назвати більш цікавим, він приховує непропорційність стін. А якщо хочеться чогось ексклюзивного і індивідуального, то цілком можна створити власний дизайн, застосувавши різні комбінації, малюнки і тональності.

Укладання кахлю на стіни

Як класти кахель у ванній на стіни? Укладання слід починати з кута, шпателем трохи клею наноситься на поверхню стіни, маса розрівнюється і другим шпателем клей наноситься на плитку.

Важливо: бажано використовувати шпатель з зубцями, з його допомогою на тильній стороні плитки утворюються смуги.

Коли перша плитка встановлена, потрібно її злегка притиснути і перевірити, чи рівно вона лягла. Також не варто забувати про пластмасових розпірках, вони встановлюються знизу і з боку стіни – так можна не турбуватися про рівність зазорів.

Важливо: хрестоподібні пластикові розпірки встановлюються між плитками.

Спочатку укладається 3-4 ряди вгору по колу приміщення, при цьому постійно перевіряється рівність рівнем. Процес кладки триває аналогічним чином, головне правило – не перестаратися з кількістю клею і не забувати про тих же розпірках. Плюс до всього, потрібно пам’ятати про елементи декору (якщо такі є), чітко контролювати укладання кахлю, уникаючи «западання» кутів.

Якщо необхідна різка плитки, то тут допоможе плиткорез. Використання інших інструментів небажано, оскільки вони дають нерівні краї, дефекти. Оптимальний варіант – придбати власний плиткоріз, не обов’язково професійний: невеликий і відносно недорогий цілком підійде.

Як же здійснюється процес різання? Попередньо розмічається лінія розрізу, плитка ріжеться по лицьовій стороні. Необхідно швидким рухом провести пару раз по кахлю, потім легенько вдарити ножем плиткореза по плитці і все, дві половинки готові.

Одна з істотних проблем – різання плитки з круглими отворами (місця виходу водопроводу, розетки, вимикачі). В даному питанні також є спеціальне пристосування, в значній мірі спрощує процес. «Балерина» – свердло з насадкою, яка має форму циркуля, їм і вирізаються всі необхідні отвори. Другий варіант – «корона», різка таким свердлом простіша, але вартість його велика. Тому якщо інструмент не буде часто використовуватися, то його покупка нерентабельна. І ще одна незручність: «корону» потрібно підбирати під кожен отвір, а «балериною» можна вирізати будь-які діаметри.

Перед тим як клеїти кахель у ванній необхідно продумати всі моменти. Наприклад, це стосується отвору дверей: потрібно прорахувати, звідки краще почати кладку і з’ясувати з чого буде робитися укіс, підібравши планку під колір плитки.

Також слід проаналізувати укладку в плані різання плитки. Дуже небажано, щоб в кінці ряду залишався маленький шматочок кахлю (менше 2,5 см), його буде важко різати, та й вигляд буде негарний. В такому випадку краще почати ряд з середини, тоді потрібно буде різати кахель на початку ряду і в кінці.

Як клеїти кахель на підлозі

Почати потрібно з того, що плитка для підлоги повинна відрізнятися від кахлю, що укладається на стіну. Деякі люди помилково вважають, що принципових відмінностей немає, але це глибока помилка. По-перше, плитка для підлоги менше ковзає, а це дуже важливий параметр в експлуатаційних умовах ванної кімнати. По-друге, вона може витримувати велике силове навантаження.

Також слід звернути увагу, що статева плитка розділяється на класи: перший вид найменш міцний, призначений для укладання у ванних кімнатах, четвертий клас – найміцніший, він застосовується в громадських установах, а там інтенсивність експлуатації надзвичайно висока.

Покрокова інструкція:

• якщо поверхня вирівняна, гідроізоляція проведена, можна починати укладання кахлю;
• приготування розчину: кращий варіант – суха будівельна суміш, до складу якої входять пластифікатори. Суміш розводиться з водою (в строгих пропорціях) і ретельно перемішується будівельним міксером;
• технологія укладання плитки на підлозі мало чим відрізняється від техніки облицювання стін. Починається укладання з найдальшого кута від дверей. На поверхню наноситься шар клею, на підлогу укладається плитка. Відрізані шматки розташовуються уздовж стін;
• необхідно стежити, щоб кахель розташовувався на одному рівні. Що стосується гумового молотка, то він застосовується для усадки: злегка пристукивая, необхідно «осадити» плитку до певного рівня;
• оскільки на підлозі можуть бути водопровідні крани, виходи сантехнічних труб, то облицювання затягується, тому що з такими перешкодами доведеться повозитися;
• до повного висихання по підлозі ходити не можна, згодом подібні дії можуть стати першопричиною відшарування кахлю.

Технологія затирання швів

Лицьова частина плитки повинна витиратися від клею відразу ж, тому що після застигання цей процес стане тривалим і вкрай неприємним. Останнім штрихом по закінченню укладання є затирка швів. Її можна купити в спеціалізованому магазині, при цьому вона буває різних кольорів і тональностей.

Важливо: потрібно подбати про гармонійне поєднання кахлю та затирання, вибрати відповідний колір.

Для якісної затірки швів потрібно знати деякі нюанси, які гарантують хороший результат. Якщо при укладанні настінної плитки залишалися невеликі зазори, то необхідно використовувати затірку без вмісту піску. І навпаки, затирка з піском зазвичай застосовується для плитки для підлоги, там шви ширші.

Затірку швів доцільно починати не раніше, ніж через добу після закінчення укладання кахлю. Справа в тому, що саме через шви відбувається випаровування вологи клею, тобто, якщо цей момент проігнорувати, то клей не зможе нормально висохнути.

Для отримання додаткової зчеплення і еластичності можна додати в затірку розчин латексу. Тільки не потрібно йти на поводу малоосведомленним людей, які пропонують заощадити і розвести латексне молоко навпіл з водою. Добавку потрібно використовувати тільки в тій концентрації, яку рекомендує виробник. Така економія тільки ефект знижує. Правда, дана добавка додасть труднощів в остаточній збирання, але в підсумку збільшиться довговічність покриття.

Значить, затирка змішується з добавкою і перемішується. Потім суміш потрібно на час залишити в спокої (кілька хвилин). Дуже важливо багато суміші не готувати, тільки ту кількість, яка потрібна для роботи на якійсь ділянці, наприклад, для однієї стіни.

За допомогою гумової гладилки затирка розподіляється по поверхні. При цьому її потрібно тримати під кутом, пересуваючи в діагональному напрямку – так набагато краще заповнюються шви. Потім слід переконатися, що всі шви якісно заповнені сумішшю. На той час, поки буде закінчена затирка стіни, місце початку роботи буде готове для подальшої очистки.

Важливо: прочитання інструкції по застосуванню ніколи не буде зайвим.

Чистити плитку хоч і нудно, але легко. Для цього потрібно приготувати відро з теплою водою і губку. Губка віджимається і нею витираються повністю всі стіни: її необхідно тримати під кутом 45 градусів до швах і ніколи не витирати в паралельному напрямку. Такий спосіб дозволяє зберегти затірку у швах. Після миття залишається наліт, який можна усунути, протерши поверхню, наприклад, старої футболкою.

Через 21 день рекомендується обробити шви герметиком, ущільнювачем заповнюються і місця навколо вирізаних отворів.

В основному, велика кількість часу йде на попередню підготовку і початок укладання. В ході процесу з’являється необхідна вправність, робота прискорюється. Цілком реально укласти кахель на стіни і на підлогу за два тижні. Якщо це, звичайно, робить непрофесійний плиточник. Зате потім приємно буде дивитися на свою працю, та й кошти будуть заощаджені.